Leviafawkes?

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Зображення
Розен залишив на фресці Вірменського Собору за правим плечем нібито «серафіма» не тільки чорну тінь, яка багатьом асоціюється з... котом Бегемотом, а автору книги «Таємниці Львова: Секрети різця і пензля» Тарасу Палкову – взагалі із демоном Пазузу, чий ідол став популярним в «масовій» культурі (хоча це не позбавлено сенсу: якщо верхня частина, голова «чорного кота» із вушками чи то рогата тінь не схожа на цього популяризованого Пазузу, то усе що нижче – схоже: крила, руки). Ви побачите нижче цієї тіні нібито статую чи-то Кібели, чи-то Ісиди із «німбом». Проте, якщо придивитись, в цієї фігури є клюв та хохолок, які максимально наближають цю сутність до іконографії одного з ключових демонів гносису Абраксаса. Кожен може поглянути на це сам - через специфіку розміщення та освітлення фрески важко зробити чітку фотографію цього фрагменту. Проте є нюанс – одяг не дає побачити ноги ідола: чи зміїні вони.      
Докладніше
Зображення
Примітна кореляція: фрагмент сакрального простору інтер'єру Вірменського собору Львова ( Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці )  –  під поліхромією за проектом Машковського (1910 р.) з вітрилами під куполом із вітражною «розою»-окулусом нартексу (притвору) та «La mappa dell'inferno» (~ 1480-і рр.) Сандро Боттічеллі . Вітрила постають як «розімкнена» та примножена воронка, над ярусами якої пролягає земна поверхня небесна сфера, що стягуються до «небесної рози». Глядач ніби знаходиться нижче останнього кола та дантової «точки зворотнього тяжіння» на шляху від центру («ядра») до «пургаторіуму». Тут же, в ансамблі Собору, попри цей уявний вихід до емпірею через чистилище, бачимо  « розу »  одразу над земною поверхнею. Проте далі глядач пройде під аркою із зодіакальними сузір'ями, входячи в середню частину Храму, де соти кессоного своду патерном групуються ( « інтегруються » ) навколо зірки із вписаною в хрест монограмою Марії. Щодо тог
Докладніше
Зображення
«Двотілий лев» на розі кам'яниці (львівський «Дім під левами» на вул. Галицький, 11), який з'явився під час рекострукції (1789-1791 рр.): Джерело фото: https://www.otzyv.ru/read.php?id=203380 Сітула атестинської культури (IV BC): Джерело фото: «Культура древнего Рима» (в 2-х томах), т. I (1985), c. 33.
Докладніше